23:13
За Україну помолюсь

Вже новини не дивлюся,

Бо хочеться ридати.

За Україну помолюся,

Не хочу горя знати.

 

Тривалий час втікала,

Від правди отакої

Спокій зберігала.      

До вістоньки страшної

 

Впала у розпач, у горе.

Втратила бійця…                

Новини не прозорі

Це задум нашого творця?

 

І слухай казки та байки,

Як сталося це лихо.

Проте затихли всі лайки,

На похоронах було тихо.

 

Вже не телефонує,

І не напише в соц. мережі.

Навіки застигла мить.

Де у війни є межі?

© Лерія Кот

 

Категорія: Поезія | Переглядів: 159 | Додав: zlozlo | Теги: Україна, зарядка, війна, поезія | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar