Сьогодні знову засяє сонце,

Птахи зацвірінчать що є сили,

Але вже не погляну у віконце,

Бо мене тої ночі убили.

Тут мала стояти лікарня,

Та хабар може знищити диво.

Її лиш назвуть «пивоварня»,

Та ніколи не зварять в ній пиво.

Я вдосталь робила добро,

Сприяла будівництву лікарні,

Та вдяка – ножем між ребра.

А значить, старання всі марні.

Гроші для вбивці і на хабар!

Бо людям не треба цього.

А йому пивоварню як дар!

Але не ув’язнять ніколи його.

Я певна ця смерть не остання,

Цей бізнес по вуха в крові.

Перший хабар – нова пивоварня,

Інший – і війни нові.

А завтра здійметься злива,

Щоб змити криваві сліди.

Не чекайте Ви, люди на диво.

Плаче небо, передвісник біди

© Лерія Кот