|
Дерев’яні стіни прикрашені зимою, На них тепер сніжинки. І ми нині з тобою. Сніжинки й плетениці та барви з блискітками, Це зроблено з наснагою, це зроблено руками.
Ялинка знову сяє, блимає і грає ... Читати далі » |
|
Сніжинки моїх мрій Вітерець колише Торкнеться іній вій, І сум полишить.
Журливий погляд мій ... Читати далі » |
|
Ти бачив мої очі? Що в них, лиш скажи. Плакала щоночі. На щастя ворожи.
Ти бачив у них тривогу, ... Читати далі » |
|
Хтось з прохожих мені говорив, Що весною трава зеленіша. І картину в уяві створив, Щоб веселою стала скоріше.
Він дивився у очі мені, ... Читати далі » |
|
Нашу Батьківщину лихо спіткало, В серце країни воно прямувало. Я справді не вірила, даремно мовчала, Коли моя Ненька з болю кричала.
Я вірила в те, що війни тут не буде, ... Читати далі » |
|
У нашій країні проквітає корупція. І всі задоволені цим, як завжди. Хабарникам тим не потрібна інструкція. Вони лиш кивають «давай» чи «зажди».
Як наслідок – країна занепадає, ... Читати далі » |
|
Щодня нетерпляче на тебе чекаю, Вже хочу сказати шалене «кохаю». У віконце нестримно що раз поглядаю, Ти найцінніше, що зараз я маю.
Коли я з тобою, мій сум помирає, ... Читати далі » |
|
Обожнюю квітучий звіробій, Ніжні пахощі його та колір. Зірву його, і буде тепер мій. Прикрашу ним шовковий комір.
Обожнюю його медовий трунок ... Читати далі » |
|
Цей голос я чула раніше, Він лекції у виші читав. На заняття збиралась скоріше, Він серце моє тихо украв.
І зник без листа, без прощання, ... Читати далі » |
|
Вже новини не дивлюся, Бо хочеться ридати. За Україну помолюся, Не хочу горя знати.
Тривалий час втікала, Від п ... Читати далі » |